Що таке шенгенська віза?

Шенгенська віза – це своєрідний вхідний квиток до країн Шенгенської зони. У 1995 році Іспанія, Португалія, Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія  і Люксембург, згідно з підписаною між ними угодою, почали видавати візи що дають право на поїздки в кожну з цих країн. У 1997 році до цієї сімки приєднуються Греція, Італія та Австрія, а у березні 2001 – ще п’ять країн – Норвегія, Ісландія, Данія, Швеція та Фінляндія. У 2007 році до них підключилися країни Балтії (Литва, Латвія та Естонія), потім Словаччина, Словенія, Польща, Угорщина, Чехія та Мальта. У 2008 ряди країн Єврозони поповнює Швейцарія. Також Шенгенська віза відкриває в’їзд (та вхід) на територію маленьких держав – Андорри, Монако, Ватикану, Ліхтенштейну, Сан-Марино, Гренландії та Фарерських островів.

Отримавши візу в будь-яку конкретну країну-учасницю Шенгенського договору, наш співвітчизник може на певний період (не більше 90 днів на півріччя) безперешкодно відвідувати будь-яку з перерахованих країн. Однак необхідно дотримуватись правила першого в’їзду – в першу чергу слід перетнути кордон лише тієї країни, в консульстві якої була отримана Шенгенська віза. Винятком може стати тільки транзитне пересування  - якщо ви плануєте відвідати відразу декілька країн Шенгенської зони, візу необхідно оформляти в посольстві тієї країни, в якій ви збираєтеся провести найбільше днів. У цьому випадку також діє правило першого в’їзду, однак тут багато винятків у вимогах у різних держав, тому вид візи і порядок в’їзду залежить від конкретного списку відвідуваних країн.

Для отримання Шенгенської візи визначений певний набір документів. По більшості позицій список документів, необхідних для отримання Шенгенської візи, однаковий:

1. Закордонний паспорт.
2. При наявності другого діючого закордонного паспорта його надання обов’язкове.
3. Дві кольорові фотографії (розміром 3,5 х4,5 см).
4. Анкетні дані.
5. Ксерокопія всіх сторінок громадянського паспорта.
6. Довідка з місця роботи.
7. Фінансові гарантії – документи, що підтверджують наявність грошових коштів.
8. Поліс медичного страхування для виїжджаючих за кордон.

Однак потрібно врахувати, що у кожної країни є свої тонкощі. Найприскіпливіше посольство Німеччини – для отримання цієї візи доведеться комплектувати пакет додатковими документами.

Звісно ж можна спробувати самостійно підготувати усі папери та подати їх до консульської служби посольства, але краще перекласти це завдання на плечі професіоналів. Пам’ятайте що єдина установа, яка відкриває візи – це консульство, а всі інші компанії можуть тільки допомогти вам у підготовці та оформленні  документів. 

Існує багато міфів про отримання Шенгенської візи. Наприклад, що людині з чистим закордонним паспортом практично неможливо її отримати. Це не зовсім вірно. Просто працівники консульства відносяться до таких громадян з великою увагою. Якщо у вас були якісь проблеми із законом в одній з країн Шенгенської угоди, то швидше за все вам відмовлять у в’їзді і в інші країни цієї зони. Підвищений інтерес  також можуть викликати незаміжні дівчата та жінки, які мандрують наодинці, або ж ті випадки, коли в поїздку відправляється сім’я у повному складі. У такій ситуації слід більш ретельно підготуватися. Необхідно надати довідку з місця роботи, в якій слід вказати вашу заробітну плату за місяць. Вона повинна складати не менше 400 у.о. Якщо ж ваша зарплата нижче, то необхідно шукати варіанти.  Наприклад, найближчий родич може виступити спонсором вашої поїздки (обов’язковим є нотаріально завірений документ, що підтверджує це),  тоді надається довідка про доходи вашого спонсора. Головне це довести консульству дві речі: свою фінансову спроможність і факт, що ви добропорядний турист, а не потенційний нелегальний іммігрант.

Якщо у вас є автомобіль чи нерухомість, зробіть ксерокопію документів, що підтверджують ваше право власності. Також обов’язково підготуйте довідку про наявність у вас рахунку в будь-якому банку. Не хвилюйтеся, посольство – це не податкова поліція, їм важливо не те, як ви заробили гроші, їм важливо, що вони у вас є. Але найголовніше щоб грошей було в достатній кількості – з розрахунку 35-50 євро на кожний день перебування.

Навіть найзавзятішого мандрівника чергове отримання Шенгенської візи змушує понервувати, а що ж говорити про туристів-початківців! Але все не так страшно. Якщо врахувати усі тонкощі і підготувати необхідні документи, посольство піде вам назустріч і для вас відкриється вся Європа. Шенген – це не залізна завіса, треба просто докласти зусиль.